FAQ

Короткий тлумачно-перекладний словник термінів і понять КСБ

автосинхронизация – явище збігу фаз ідентичних процесів, що протікають на множині аналогічних об’єктів одночасно
Автосинхронізація досить часто виявляється в процесах безструктурного управління, а саме безструктурне управління може будуватись на основі явища автосинхронізації
Створення ідентичних інформаційних модулів (стереотипів розпізнавання, відношення, поведінки) в суперсистемі і їх наступна активізація в суперсистемі через структури – генератори автосинхронизації – дозволяє керівницькій стуркутрі, що несе певну повну функцію управління, безструктурно керувати тим, чим не можуть керувати її керівницькі структури.
Для автосинхронізації необхідно, щоб множина певних об’єктів мали принаймні частково ідентичний інформаційний стан і знаходились в умовах, що припускають інформаційний обмін між ними – принаймні безадресний, циркулярний.
В суспільстві потенціал авто синхронізації – свого роду «рояль в кущах», на якому несподівано можна виконати «п’єсу» біржової лихоманки, президентських виборів, громадянської війни. Але «рояль» не грає сам, а тим більше не опиняється «в кущах» сам собою, про що зазвичай забувають або не замислюються.
http://www.dotu.kz/mediawiki/index.php/Автосинхронизация

балансувальний режим – режим управління, при якому контрольний параметр вектора стау не змінюється або коливається біля постійного значення в межах припустимої помилки.
Поняття «балансувальний режим» дещо близьке до поняття «рівновага», але ширше нього, оскільки буденна свідомість сприймає «рівновагу» статично – як непорушну незмінність в часі. В балансувальному ж режимі в часі незмінним є процес коливань системи відносно точки «рівноваги», координати якої є незмінними в часі: система проходить крізь неї, але не може перебувати в ній, принаймні тому, що відхилення від неї – нижчі ніж поріг чуттєвості засобів вимірювання або керування не є гнучким, має кінцеву швидкодію і не може своєчасно зупинитись.
Найпростіший приклад балансувального режиму – їзда на автомобілі по прямій дорозі з постійною швидкістю. Всі стрілки на панелі приладів, окрім витрати пального, коливаються біля встановлених положень, але рулем все ж таки треба «ворушити», оскільки нерівності дороги, боковий вітер, різний тиск в шинах, люфти в підвісках і рульовому приводі норовлять відвести автомобіль в бік.
http://korrektorr.narod.ru/azb.htm

Біоробота, «зомбі» лад психіки – тип ладу психіки, коли в основі поведінки лежать культурно обумовлені автоматизми, а внутрішній психологічний конфлікт «інстинкти – культурно обумовлені автоматизми» в поведінкових ситуаціях в більшості випадків вирішується на користь культурно обумовлених автоматизмів. Але якщо змінні суспільно-історичні обставини вимагають відмовитись від традиційних в тій чи іншій культурі норм поведінки і обрати нові, то «зомбі» віддає перевагу традиції, що склалася, і відмовляється від можливості творчості.
http://www.kob-inform.ru/Строй_психики

Богодержавність (рос. Богодержавие)

Божий промысел – сукупність цілей, шляхів і засобів їх здійснення, обраних Богом у відношенні Всесвіту, людства, суспільств і конкретних людей.

Боже потурання (рос. «Божье попущение») – межі, в яких Бог дозволяє відхилитись від здійснення Промисла всім, кому в Божому призначенні буття Він надав право вибору.
http://www.kob-inform.ru/Попущение_Божие

Вектор помилки управління (ВПУ) (рос. вектор Ошибки (ВО)) – різниця вектора цілей і вектора поточного стану. Він описує відхилення реального процесу від приписаного вектором цілей ідеального режиму. Образно кажучи, це – перелік незадоволеності бажань відповідно переліку вектора цілей з певними оцінками ступеня невдоволеності кожного з них (або порівняних один з одним чисельно рівнів, або чисельно не порівняних, але упорядкованих дискретним індексом переваги рівнів).

Вектор Поточного Стану (ВПC) (Рос. Вектор Текущего Состояния (ВТС) контрольных параметров) описує реальну поведінку об’єкта за параметрами що входять до вектора цілей.
Кожен з цих двох векторів (Вектор цілей і Вектор поточного стану) являє собою упорядковану чисельність інформаційних модулів, що описують ті чи інші параметри об’єкта, що відповідають окремим цілям управління. Упорядкованість інформаційних модулів в векторі стану повторює ієрархію вектора цілей. Образно кажучи, це, як і перший, – перелік, але перелік того, що має місце в дійсності.
http://www.dotu.kz/mediawiki/index.php/2._Категории_достаточно_общей_теории_управления.

Вектор цілей управління (так само: самоуправління, якщо не вказано на різницю), являє собою опис ідеального стану функціонування об’єкту. Вектор цілей управління будується як ієрархічно упорядкована чисельність окремих цілей управління, які повинні бути втілені у випадку ідеального управління. Порядок слідкування окремих цілей в ньому – зворотній до порядку послідовної вимушеної відмови від окремих цілей у випадку неможливості втілення всієї сукупності. На першому пріоритеті вектора цілей стоїть найважливіша ціль, на останньому – найменш значуща.
Образно кажучи, вектор цілей – це список, перелік, чого бажаємо з номерами в порядку зворотному до порядку вимушеної відмови до втілення цих бажань.

Об’єктивний вектор цілей, робота на здійснення цілей якого об’єктивно виявляється в поведінці його носія (тобто у вимірюванні його вектора стану) протягом тривалого за ним спостереження з позицій ієрархічно вищого осяжного управління (іншими словами, сторонній спостерігач, неадекватно сприймаючий ієрархічно вище осяжне управління у відношенні розглянутого об’єкта сприймає об’єктивний вектор цілей з певною помилкою, що обумовлена помилкою сприйняття ним ієрархічно вищого осяжного управління);
Потенціальний вектор цілей, що містить об’єктивні можливості, не використані з суб’єктивних причин. По відношенню до управління з боку Всевишнього потенціальний вектор цілей – одна з складових вектора помилки самоуправління в межах ієрархічно вищого осяжного управління або потенціал призначений для опанування на майбутніх етапах розвитку суперсистеми;
Ідентифікований (виявлений в спостереженнях) вектор цілей – складова об’єктивного (або потенціального вектора цілей разом з помилками ідентифікації окремих цілей і їх приорітетів. Це поняття – чисто суб’єктивне відображення об’єктивного, але зумовлене певним рівнем в ієрархії взаємної вкладеності управління;
Автоідентифікований – суб’єктивний вектор цілей, що виникає в  результаті спроби суб’єкта управління ідентифікувати свій власний та (або) потенціальний вектор цілей.
Оскільки всі високочастотні процесі протікають на фоні низькочастотних і модулюються низькочастотними, то більш високі пріоритети в векторі цілей мають низькочастотні з одноякісних процесів. Для різноякісних процесів з близькими частотними параметрами порядок слідування пріоритетів визначається у відповідності до пріоритетів узагальнених засобів управління. Але оскільки світ є цілісним, то не слід забувати і про відображення інформації між ієрархічними рівнями структур, що в ряді випадків призводить до того, що інформаційно зв’язаними виявляються різноякісні і одноякісні процеси з досить різними частотними характеристиками, що буде відображатись і в гаданому порушенні порядку слідування пріоритетів.
http://www.miroslavie.ru/library/mv/vp_sssr2_1.htm#1

Види влади
1.  Концептуальна влада – влада ідей (концепцій) і групи людей, які, аналізуючи історичне минуле на найбільшу глибину, обирають ту концепцію управління, яка забезпечує найбільшу стійкість розвитку за передбачуваністю. Вона автократична (самовладна) і є найвищім рівнем ієрархії влади у суспільстві
Її головний принцип: «Кожен в міру свого розуміння загального ходу речей працює на себе, а в міру нерозуміння на того, хто розуміє більше».
2. Ідеологічна влада – влада представлена людьми, які доносять концепцію управління до суспільства в зрозумілих йому стереотипах (образах).
3.  Законодавча влада – підводить під концепцію суворі юридичні форми.
4.  Виконавча влада – проводить концепцію в життя структурно і безструктурно спираючись на суспільні традиції і законодавство.
5.  Слідчо-судова влада – слідкує за дотриманням «законності» в житті суспільства.
Самостійною з 5 видів влади є тільки Концептуальна. Інші види влади не є самостійними через те, що управління ведеться не по повній функції управління, тобто відсутні перші 2 (а можливо і 3) пункти ПФУ – вони отримують інформацію вже спотвореною і на основі цієї спотвореної інформації роблять хибні дії , формуючи хибну реальність. Наприклад, в Україні суди і законодавча система є, але всі розуміють, що справедливості в них немає, тому що побудовано їх було не на захист інтересів громадян, а закони в ній формуються на ґрунті ворожої до руської цивілізації Біблійної концепції, отже вони не виконуються. Країна знаходиться в стані концептуального двовладдя.

Генетично Зумовлений Потенціал (ГЗП)
Q: Що таке Генетично зумовлений Потенціал? Як його реалізувати?
Кожна людина ще при зачатті має потенціал розвитку, зумовлений генами батьків (від здорових батьків – здорові діти),  який хтось в більшій мірі, хтось в меншій реалізує протягом свого життя.
З народженням організм людини продовжує інтенсивно розвиватися, але протягом життя інтенсивність поступово падає. Середовище, у кому з’являється новонароджений, різко відрізняється від старого, й тому він дуже швидко пристосовуватися і підлаштовується під нього.
Для оволодіння деякими навичками природою відведено вузькі рамки. Наприклад, якщо людина не навчиться говорити (тримати ложку, виделку, сидіти на стільці) до 5 років, то згодом, не зможе опанувати ці навички.
Для розвитку то вона може обрати один з двох шляхів:
• використання «технологічних протезів» (винаходження цифрових обчислювальних пристроїв дозволило прискорити процес обчислення, але у водночас багато хто вже починає елементарні операції, на кшталт 2×2, вирішувати на калькуляторі);
• розвиток прихованих в людині можливостей, зможе замінять «протези», цим, даючи більше волі і можливостей для реалізації планів.
Продукти, що забезпечують розвиток генетично обумовленого потенціалу, називаються демографічно зумовлені, всі інші продукти – деградаційно-паразитарними.

Достатньо Загальна Теорія Управління – ДЗТУ (рос. Достаточно Общая Теория Управления – ДОТУ)
Q: Що таке ДЗТУ і навіщо вона потрібна?
Щодня нам доводиться стикатись з процесами управління:
– управління автомобілем;
– управління власним життям та життям інших;
– управління фірмою або ж цілою державою.
Розробка уніфікованої системи управління дозволила б, при її достатньому опануванні, легко виділяти необхідні умови, навички, методики і схеми для найбільш продуктивного управління в потрібній сфері
ДЗТУ (Достатньо Загальна Теорія Управління) є основоположною роботою, на якій ґрунтуються інші роботи ВП СРСР.
Q: Чому Достатньо Загальна?
Необхідно для розуміння питання розкрити кожне слово:
Достатньо –
Загальна – однакова для всіх
Теорія – праця, що пояснює як застосувати в житті
Управління – вольова дія.
Можливості людини (фізичні і розумові) обмежені через його побудову, а тому він може вирішувати тільки певний спектр задач. Тому теорія і називається Достатньо Загальною, тобто достатньою для опису процесу управління в формах доступних для розуміння людині.
http://dotu.ru/2004/06/23/20040623-dotu_red-2004/

Жива вода – вода, що має підвищену біологічну активність, яка сприятливим чином впливає на організм людини і інших живих істот. Особливі властивості такої води (на думку академіка РАПН Шипова) надає їй наявність правої поляризації молекул торсіонним полем. Також така вода відрізняється своїми хімічними і фізичними властивостями, а зокрема, здатністю утворювати кластерні структури від ліво поляризованих структур. У звичайній воді одночасно присутні обидва класи поляризованих молекул, що і є причиною її не вираженої біологічної активності по відношенню до існуючих структур поляризованої води.

Ієрархічно Найвище ВсеОсяжне Управління – ІНВОУ (Иерархически Наивысшее ВсеОбъемлющее Управление – ИНВОУ).
Q: Що таке ІНВОУ
Термін ІНВОУ впроваджується в Достатньо Загальній Теорії Управління:
Логіка достатньо загальної теорії управління така, що неминуче призводить до появлення терміна «ієрархічно найвище всеосяжне управління». Якщо називати все своїми іменами, то ієрархічно найвище всеосяжне управліня – діяльність Бога – Творця і вседержителя, одним словом – це «Вседержительність». Але з точки зору атеїстичної традиції світорозуміння – цей термін пустий в тому сенсі, що в житті йому не відповідає ніякого об’єктивного явища, окрім всього, що не пізнане наукою.
Однак цей термін вимагає пояснення, необхідного як для тих, хто впевнений на основі «наукових даних» в тому, що Бога немає, так і для тих, хто впевнений на основі того чи іншого віровчення, що Бог є: життя людини нормально має протікати в особистісному осмисленому діалозі з Богом про зміст і події життя, про вплив людини на перебіг подій.
Докази ж Свого буття Бог дає кожному Сам в цьому діалозі за віру, – відповідно судьбі, відповідно досягнутому особистісному розвитку кожного, відповідно проблематиці, яка залишається нерозв’язаною в житті людини і суспільства. Докази буття Бога носять морально-етичний характер і полягають в тому, що події в житті людини відповідають змісту помислів і таємних молитов, підтверджуючи об’єктивну праведність людини і даючи скуштувати плоди неправедності, до якої людина прибігла незважаючи на дані їй передвістя.
Іншими словами, докази свого буття, що їх надає людині Бог, об’єктивні і відповідають науковому принципу «експериментальної перевірки гіпотез», але з однією обмовкою: кожен з них обладнає неповторною життєвою морально-етичною своєрідністю. Внаслідок цього поставити експеримент на тему «Чи існує Бог?» методологічно аналогічно експериментам на тему «Чи думають тварини? Яка у них фізіологія?», з яких вихолощено моральність і етику, не вдавалось і не вдасться в майбутньому.

ДОТУ. Постановочные материалы учебного курса факультета прикладной математики — процессов управления Санкт-Петербургского государственного университета (1997 — 2003 гг.)

Q: Що розуміється під «особистісний осмисленому діалог з Богом про зміст і події життя, про вплив людини на перебіг подій»?
Треба просто подивитись на те, які події відбуваються в твоєму житті і про що вони тобі «говорять». Слід зрозуміти їх сутність, чому вони трапились з тобою. Через такий аналіз можна зрозуміти, куди тобі слід йти. Показником правильного шляху є щастя. Якщо відчуваєш себе більш щасливим, ніж раніше, значить йдеш вірним шляхом.

Інтелект – алгоритм вибору, перетворення інформації, якій може самозмінюватись та самоналаштовуватись, в результаті дій якого виникають інформаційні модулі, які раніше даному суб’єкту не були відомі і в готовому вигляді в нього ззовні не надходили.

ДЗТУ

Інтелект – це та компонента психіки, яка перед усім, відповідає за осмислення життя, в основі чого лежить встановлення взаємозв’язків в усій сукупності змістовних одиниць «це» – «не це», які індивіду дані Згори у Розрізнянні за все його життя. Всі інші задачі інтелект здатен розв’язувати тим успішніше, чим краще він вирішив цю задачу побудови власної інформаційної моделі Миру в формі мозаїки змістовних одиниць «це» – «не це» на загальному інформаційному тлі.
Видно також, що основою самоуправління людини за повною функцією є інтелект, що спирається на методологічні стереотипи. Для забезпечення надійного управління людиною ззовні необхідно:
– Паралізувати, або відвернути його інтелект на дрібниці;
– Спотворити методологічні стереотипи до неможливості користуватися ними поза вузькопрофесійною діяльністю.
Після цього можна безконтрольно з боку свідомості людини тасувати його фактологічні стереотипи, як колоду карт, махлювати при тасуванні, підкидати мічені карти, красти козирі і т. ін.. На цьому ґрунтується управління натовпом, який «сам» висловлює свій гнів і схвалення.

Мертва вода

Що таке і в чому сутність об’єктивного явище, названого «інтелект», – справа досить неясна, особливо для свідомості, що спирається на світогляд, що не визнає інформації поза людського суспільства об’єктивною категорією; або вважає, що людина – єдина істота, яка має інтелект ,або що інтелект завжди локалізується за принципом «один інтелект – одна істота» і не може локалізуватись за принципом «один інтелект – безліч (також і різнорідних) носіїв його різних фрагментів, в тому числі і таких носіїв, що власного інтелекту не мають».

Мёртвая вода том1 главаIII.

ДОСТАТОЧНО ОБЩАЯ ТЕОРИЯ УПРАВЛЕНИЯ

3.10. Полная функция управления,
интеллект (индивидуальный и соборный)
Інтелектуальне утриманство – перекладання з себе обов’язку думати на когось іншого.

“Разгерметизация”

“Троцкизм-“ленинизм” берёт “власть”

http://korrektorr.narod.ru/azb.htm

Концепція Суспільної Безпеки – КСБ (рос. Концепция Общественной Безопасности – КОБ)
Концепція – (лат. conceptio – розуміння, єдиний задум, провідна думка) система поглядів
Q: Навіщо вона потрібна?
Справа в тому, що нинішній суспільний устрій організовано у вигляді «натовпо-елітарної» системи. Натовпо-елітарну систему можна уявити у вигляді піраміди. Основний принцип на якому тримається ця піраміда – це принцип приховування і захисту інформації, яка має керівницьке значення. Таким чином, найбільш глибоке розуміння роботи механізмів суспільства має еліта. Для захисту важливих знань еліта розробляє купу технологій, які претендують на істину, але картина світу в них спотворена і не повна. Ідеології нав’язуються крізь ЗМІ, причому різним групам людей різні, для того щоб потім на основі різних ідеологій була можливість зіштовхувати інтереси різних груп. Зрештою суспільства захоплені розборами між собою, а знання успішно зберігаються. Натовпо-елітарна система – це система з закритими вихідними кодами.
КСБ здебільшого розкриває сутність тих знань, які має еліта. Відкриття загального доступу до знань починає руйнувати піраміду, побудовану на принципі приховування інформації. Люди в своєму розумінні починають проникати на верхівку піраміди. Вони можуть прогнозувати майбутні події і при необхідності приймати заходи. Основна задача КСБ – забезпечити стійкий, безкризовий розвиток суспільства за окресленим Богом шляхом, в якому кожна людина може розкрити Генетично Обумовлений Потенціал.
Суспільство в цілому залежить від якості кожного елемента. Чим сильніший кожен з нас, тим яснішим є наш погляд на те, що відбувається навколо, тим більш вільними ми себе почуваємо, чим ширший наш духовний і моральний розвиток, тим кращім і надійнішим є все суспільство вцілому. КСБ спрямована на створення якісно нової людини.
Q: Коли вона переможе?
За законом авто синхронізації, незворотні процеси в суспільстві настануть тоді, коли ~7% суспільство в достатній мірі оволодіють знаннями, закладеними в КСБ
http://dotu.ru/2005/09/09/about_cob/

Словник знаходиться в процесі розробки. Незабаром в ньому з’являться нові статті.